курити марихуану. Спочатку раз на день. Потім два рази, а потім скільки було, стільки й курив. Мені вже було мало трави, вона ввійшла у звичку, я ходив, як робот, - завжди хотів спати, і доводилося пити горілку або міцне пиво, потім вже курити, щоб хоча б годину «приколотися» (я маю на увазі посміятися).

Щоб курити, потрібні гроші, і сам розумієш, почалися крадіжки. Спочатку дрібні, потім більші.

...Я тоді ще не знав, що чекає на мене попереду. А чекало мене ось що. ...Я та два мої приятелі познайомилися з людиною, яка не раз сиділа в таборах, і тоді ми від неї дізналися, що є таблетки, які ніби дають «хороший кайф», і я вирішив їх спробувати, оскільки тоді їх можна було дістати без проблем. Я почав менше курити, вживаючи ці таблетки. Але раптом почав вкриватися прищами, у мене завжди в роті був присмак таблеток, завжди «крутило» живіт, коротше, вигляд у мене змінився капітально.

Я тоді вже чув про «ширку», але вживати її не наважувався, вважав себе не наркоманом, у чому глибоко помилявся. Не пам'ятаю, що мене тоді підштовхнуло, мабуть, «стадо». Так, саме «стадо», мовляв, якщо усі, то і я дай, думаю, разочок, спробую, і почалося, брате, інше життя, весь час у пошуках грошей, знайшовши їх, у пошуках «ширки». Я не писатиму тобі, як я відчув ломку, я просто тобі її опишу і сподіваюсь, після цього в тебе навіть думки не буде доторкнутися до якогось наркотику.

У тебе починається депресія, не дитяча, ти не знаєш, що робити, ти в глухому куті, ти не можеш спати, тебе від усього ламає. Ти і п'ять секунд не можеш полежати на одному місці, чхаєш, очі сльозяться, течуть соплі, крутить живіт, пронос страшенний, і, прикинь, брате, все це водночас. Це пекло найсправжнісіньке, ти не живеш, ти існуєш. Обдурити близьку людину стає звичною справою. Друзів немає, у цьому болоті кожен за себе...