Законодавство України щодо ВІЛ/СНІД

Конституція України визнає життя і здоров'я людини найвищими соціальними цінностями. Відповідно до Основного закону України кожна людина має невід'ємне право на життя, кожна має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

Крім статей Конституції, в яких прописана відповідальність держави перед людиною, в Україні діє Закон «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення», який визначає порядок правового регулювання питань, пов'язаних з поширенням цього захворювання, відповідно до норм міжнародного права і рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Стаття 9

Відомості про зараження тієї чи іншої особи вірусом імунодефіциту людини або захворювання її на СНІД становлять службову таємницю, що охороняється законом. Передача таких відомостей дозволяється тільки законним представникам особи, медичним закладам, органам прокуратури, слідства, дізнання, суду та іншим органам і особам, передбаченим законодавством.

Стаття 16

Інфіковані вірусом імунодефіциту люди та хворі на СНІД зобов'язані:

вживати заходів щодо запобігання поширенню інфекції, передбачених інструкцією та запропонованих лікарем;

повідомити осіб, які були з ними в статевих контактах до реєстрації факту інфікованості, про можливість їх зараження.

Стаття 18

Не допускається відмова у прийнятті до лікувальних закладів, у наданні невідкладної медичної допомоги, ущемлення інших прав осіб на підставі тільки того, що вони є вірусоносіями або хворими на СНІД, так само як ущемлення прав рідних і близьких інфікованого.